Тема досвіду

«Розвиток творчої уяви старших дошкільників в художньо-продуктивній діяльності з використанням технології ТРВЗ»

 

 

 Зміст

Вступ

1. Вікові особливості розвитку уяви дошкільників

2. Продуктивна діяльність, як умова розвитку уяви

3. Образотворча діяльність, як засіб розвитку творчої уяви дошкільників

4. Експериментальні дослідження розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 Вступ.

 Умови життя сучасного суспільства висувають нові вимоги до більшості сфер людської діяльності. Суспільство, яке розвивається  вимагає від громадян оригінальних і інноваційних ідей, де  шаблонні і звичні дії повинні змінитися рухливістю, гнучкістю мислення, швидкою орієнтацією і адаптацією до нових умов, творчим підходом до вирішення поставлених проблем. Все це говорить про необхідність розвитку уяви з раннього дитинства. І в першу чергу це стосується системи освіти, в тому числі і дошкільної, так як саме дошкільний період є періодом первісного складу особистості, розвитку психічних процесів. Необхідність розвитку уяви як одного з основних психічних новоутворень дошкільного віку відзначена в нормативних документах, що регулюють систему дошкільної освіти. Можливість створювати нові оригінальні образи і діяти з ними у внутрішньому плані - уяві -  одне з головних новоутворень старшого дошкільного віку. Тому головним завданням  є розвиток уяви.

Проблема розвитку творчої уяви актуальна тим, що цей психічний процес є невід'ємним компонентом будь-якої творчої діяльності дитини, її поведінки в цілому. В останні роки на сторінках психологічної і педагогічної літератури все частіше ставиться питання про роль уяви в розумовому розвитку дитини, про визначення сутності механізмів уяви. Як показали дослідження Л.С. Виготського,  Є.І. Ігнатьєва, С.Л. Рубінштейна, Д.Б. Ельконіна, В.А. Крутецкого та інших, уява виступає не тільки передумовою ефективного засвоєння дітьми нових знань, але і є умовою творчого перетворення наявних у дітей знань, сприяє саморозвитку особистості, тобто в значній мірі визначає ефективність навчально-виховної діяльності в ДНЗ.

 

 1. Вікові особливості розвитку уяви дошкільників.

Особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку, перш за все, проявляються в інтенсивному розвитку мислення та інших інтелектуальних процесів, в суттєвих  змінах мотиваційної сфери, орієнтації на соціальні відносини в світі дорослих. Багато психологів вважають, що саме в цьому віці проблема розвитку уяви повинна вставати на перший план у вихованні дитини. Носієм соціального досвіду для дитини є дорослий. Передумовами  розвитку уяви служать активність дитини, її  потреби в нових враженнях, в спілкуванні і самоствердженні. Джерелами формування уяви є спільні дії дорослого і дитини по зміні  предметного середовища, надання предмету невластивих значень, створення дорослим уявних ситуацій за участю дитини, мовленнєве спілкування, словесно-образна інтерпретація дорослим чуттєвого досвіду дитини.

Традиційним і загальноприйнятим є твердження про те, що уява складається до 3-4 років на рівні розвиненої мови в процесі рольової гри, коли дитина створює розгорнуту уявну ситуацію (Л.С.Виготський, С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв, Д .Б. Ельконін, В.В. Давидов та ін.)  Уява складається разом з мовою в спільних діях дитини і дорослого за механізмом соціального успадкування. Найважливіший момент уяви - створення (бачення) цілісного образу раніше його частин. Більш старший дошкільний вік (5-6 років) розглядається деякими психологами та педагогами, як час становлення продуктивної діяльності, коли розвиток уяви залежить від специфічного змісту дій.

На 3-му році життя удосконалюються механізми і способи зміни досвіду. Варіювання розташуванням предметів зменшується, наростає варіювання способами дій. У побутові дії дитина включає елементи мнимого: «Нехай лялечка подивиться, як я роблю». З'являються специфічні феномени уяви: особистісні включення в сюжет, власні кінцівки і варіанти казок, фантазійна брехня, страхи, ідеальний образ доброї дитини, віддалені наміри («Коли виросту ...»).

У віці від 3-х до 5 років матеріальні дії зміни  все більше замінюються словесними. Дитина починає «прикидати», «приміряти» варіанти, наприклад: «Якщо кров, треба йодом заливати? А якщо маленька ранка? А якщо ще менша? А якщо сильно кров йде? ». Варіювання стає уявним. Уявні ситуації динамічні і варіативні, що досягається словесним доповненням сюжету; гра триває кілька днів і включає розповіді про дії персонажів в минулому.

До 5 років посилюється плануюча функція уяви. Виходячи грати, підбирають іграшки до певного сюжету. Представляють двоплановий розвиток сюжету: ти роби те, а я буду робити те. Дії партнера починають представляти на кілька ходів вперед. Створюються реальні умови для рольової гри. Але в груповій грі знижується деталізація і артистичність, діти починають діяти усереднено, «як буває». Уява починає обслуговувати продуктивну діяльність.  Яскраві деталізовані образи спонукають до зображення, але вони ж підсилюють критичність самооцінки, що може надовго відштовхнути від малювання ( «Корова якась виходить»). У малюнках і спорудах словесні доповнення є значно багатшими зображення. Наведені факти дозволяють сказати, що до 4-х років відокремлюється світ фантазії, і дитина займає відсторонену позицію. Образи стають динамічними, змінюються в мінливих обставинах, їх використовують для уявного «програвання» реальних ситуацій. На 5-6 році посилюється плануюча функція уяви, як попередня підготовка засобів і «програвання» майбутніх дій.

Процес уяви особливо активно  виражений в дитинстві, проте поступово він втрачає свою яскравість і силу. Це відбувається за рахунок того, що в період традиційного навчання ця функція втрачає свою значимість і не розвивається, щоб запам'ятати якесь правило або інформацію, уява і фантазія не потрібні. Цілеспрямований і систематичний  розвиток дитячої уяви не тільки значно підвищує інтелект, математичну готовність, концентрацію уваги або образотворчі здібності дитини - вона вкрай важлива  для успішного вирішення різного роду життєвих ситуацій. Процес уяви, який забезпечує контакт з дійсністю і відхід від неї, багато в чому визначає риси творчого процесу: вміння бачити і ставити проблеми, можливість розглядати предмети і явища в різних контекстах, зв'язках і відносинах, знаходити нетрадиційні способи вирішення будь-яких завдань. Особливе значення продуктивної діяльності для розвитку уяви полягає в постановці і вирішенні творчих завдань. Умовою розвитку уяви дошкільників у продуктивній діяльності є цілеспрямоване формування здатності бачити ціле раніше частин.

Уява і фантазія - це найважливіша сторона життя дитини. Засвоїти будь-яку програму без уяви неможливо. Вона є вищою і такої необхідною здатністю людини. Разом з тим саме ця здатність потребує особливої ​​турботи в плані розвитку. А розвивається уява особливо активно  у віці від 5 до 15 років. І якщо в цей період уяву спеціально не розвивати, то в подальшому наступає швидке зниження активності цієї функції. Разом зі зменшенням здатності фантазувати у дітей збіднюється особистість, знижуються можливості творчого мислення, гасне інтерес до мистецтва, до творчої діяльності. Для того щоб розвивати творчу уяву у дітей, необхідна особлива організація художньо - продуктивної діяльності.

 

2. Продуктивна діяльність, як умова розвитку уяви.

Продуктивна діяльність є також і найважливішою умовою розвитку уяви дошкільників. Проблема розвитку творчої уяви актуальна тим, що психічний процес є невід'ємним компонентом будь-якої форми творчої діяльності людини, її  поведінки в цілому, ігнорування або формальний підхід до вирішення даної проблеми в дошкільному віці загрожують великими  втратами в розвитку особистості в наступні роки. Саме творча уява - одне з психічних новоутворень в дошкільному віці, тому розвиток творчої  уяви одна з головних задач дошкільного виховання.

Психолог О.М. Дьяченко зазначила, що творча уява активно формується в таких видах діяльності як: гра, продуктивні види діяльності - малювання, ліплення, конструювання, в тому числі конструювання з паперу; у багатьох різновидах художньої творчості - сприйняття казкою, самостійна творчість та ін. Це основа, на якій виростає  професійно  розвинена уява вченого, художника, винахідника.

Основними видами дитячої діяльності дошкільного періоду є ігрова та продуктивна. Продуктивною діяльністю у дошкільній освіті називають діяльність дітей під керівництвом дорослого, в результаті якої з'являється певний продукт.

Заняття продуктивною діяльністю розвивають творчу уяву дитини, сприяють розвитку мускулатури руки, координації рухів, розвивають властивості мислення (аналіз, синтез, вміння порівнювати). Продуктивні види діяльності дошкільника включають образотворчу і конструктивну. Образотворча діяльність складається з  малювання, ліплення, аплікації.

Малювання - одне з улюблених занять дітей, що дає великий простір для прояву їх творчої активності. Своєрідність ліплення, як одного з видів продуктивної діяльності полягає в об'ємному способі зображення. Діти ліплять людей, тварин, посуд, транспорт, овочі, фрукти, іграшки. Різноманітність тематики пов'язано з тим, що ліплення, як і інші види образотворчої діяльності, в першу чергу виконує виховні завдання, задовольняючи пізнавальні і творчі потреби дитини. В процесі занять аплікацією діти знайомляться з простими і складними формами різних предметів, частин і силуетів які вони вирізають і наклеюють. Створення силуетних зображень вимагає великої роботи думки і уяви, так як в силуеті відсутні деталі, що є  основними ознаками предмета. На заняттях з аплікації я знайомила дітей з технікою «мозаїка з паперових грудочок».  Можна використовувати найрізноманітніший папір: простий кольоровий, гофрований, паперові серветки, фантики, фольгу і навіть старі газети. Єдина умова - папір повинен бути досить м'яким. Конструювання - це практична діяльність, яка полягає в поєднанні окремих частин з метою отримання певного цілого предмета. Виникнення конструктивної діяльності залежить від рівня розвитку сприйняття, ігрової діяльності та мислення, а також від розвитку рухових навичок, пізнавальної активності і спілкування. Таким чином, продуктивна навчальна діяльність відіграє істотну роль у розвитку старшого дошкільника. З ускладненням діяльності, дитина вступає в нові для себе відносини, формує особистісний досвід, розвиває мотиви і оцінки. Використання традиційного підходу до організації навчання стає перешкодою для здійснення саморозвитку, самоосвіти.

 

 3. Образотворча діяльність, як засіб розвитку творчої уяви.

Творча уява дітей представляє величезний потенціал для реалізації резервів комплексного підходу в навчанні і вихованні. Великі можливості для розвитку творчої уяви являє образотворча діяльність дітей.

Образотворча діяльність - одна з перших і найбільш доступних засобів самовираження дитини. Діти малюють те, про що думають, що привертає їх увагу, вкладають в зображуване своє ставлення до нього, живуть в малюнку. Малювання - це не тільки забава, але і творча праця.

При цьому в роботу включаються зорові, рухові, м'язові аналізатори. В образотворчої діяльності проявляється своєрідність багатьох сторін дитячої психіки. Малювання допомагає нам краще пізнати дитину, дає можливість отримати матеріал, що розкриває особливості мислення, уяви, емоційно-вольової сфери. Не кажучи вже про те, яку користь приносять заняття малюванням, розвиваючи пам'ять і увагу, мову і дрібну моторику, дає дитині змогу думати і аналізувати, порівнювати, складати і уявляти. Малюнок з'являється, коли дитина пов'язує деякі зі своїх каракуль з предметами і спеціально створює уявні об'єкти. Словесні формулювання намірів  є початком образотворчої діяльності.

 Значний стрибок у розвитку, як самої дитини, так і у  малюванні, відбувається в дошкільному віці. Під впливом дорослих з'являються зображення будинків, дерев, квітів, машин. Дитина долає шаблони і починає малювати те, що їй цікаво. Все, що тільки вона здатна уявити, уявити в своїй фантазії, дитина намагається намалювати. Всі необхідні якості уяви (широта, довільність, стійкість, яскравість, оригінальність) виникають не спонтанно, а за умови систематичного впливу з боку дорослих. Вплив має збагачувати і уточнювати сприйняття і уявлення дитини про навколишній світ, а не зводитися до «нав'язування» йому готових тем. Дитині потрібно допомагати знайомитися з дійсністю, щоб її зображати, розвивати здатність оперувати образами, щоб створювати на їх основі нові. Важливо формувати у дітей пізнавальні інтереси. Якщо ж цю роботу з нею не проводити, то і уява буде значно відставати в розвитку. В результаті до початку шкільного навчання дитина може виявитися не готова до засвоєння навчального матеріалу, що вимагає досить сформованого рівня уяви. В цьому віці вже мають з'явитися такі психічні утворення, як довільність, внутрішній план дій, рефлексія. Завдяки цим новоутворенням з'являється і якісно новий вид уяви - довільна уява. Зростає цілеспрямованість, стійкість задумів, образи уяви наочні, динамічні і емоційно забарвлені. Присутня творча переробка уявлень.

Під час своєї творчості діти створюють фантастичні образи спочатку за допомогою елементарних прийомів - змінюючи колір або зображуючи незвичне розташування об'єктів. Такі образи бідні за змістом і, як правило, невиразні. Поступово малюнки набувають конкретну змістовність, наприклад, дитина малює фантастичну диво-машину, використовуючи уособлення, парадоксальне комбінування (тобто зображення  об'єкта в невластивій для нього ситуації). А зміст епізодів діти запозичують з літературних творів з відомими змінами. У старших дошкільнят образи в малюнках стають все більш оригінальними.

 Роботу, стимулюючу творчу уяву дітей, можна проводити за трьома етапами.

I етап - навчальний. Мета: безпосереднє навчання основам зображення за допомогою нетрадиційного використання традиційних матеріалів; освоєння техніки як мови художньо-графічних образів при використанні різних матеріалів.

II етап - закріплюючий. Мета: використання прийомів роботи, матеріалів і обладнання відповідно до рішення творчого завдання (акварель і акварельна крейда, гуаш і воскова крейда, воскова крейда і акварель тощо). На другому етапі завдання пов'язані з розумінням кольору, характером графічних  ліній, освоєнням технічних прийомів роботи пензликом, паличкою, олівцем тощо, безпосередньо пов'язані з композиційним рішенням.

III етап - самостійна діяльність дітей в роботі з художніми матеріалами та реалізація творчих задумів. Мета третього етапу - стимуляція творчої діяльності дітей за рахунок вільного вибору художніх матеріалів і устаткування.

 

 Провідними умовами стимуляції творчої уяви є:

1. Надання свободи діяти (експериментувати) з різними матеріалами при одночасному збагаченні уявлень про їх властивості та способи дій.

2. Пробудження емоцій (переживань) в процесі сприйняття дійсності

3. Організація спостережень за творчим процесом дорослих.

 

 4. Експериментальні дослідження розвитку творчої уяви дітей старшого та середнього дошкільного віку.

Мета дослідження - порівняти рівень творчої уяви дітей старшого та середнього  дошкільного віку.

На підставі вивченої літератури, методичних рекомендацій і вимог до даних вікових груп, були  вибрані ті параметри, за якими будемо оцінювати рівень розвитку творчої уяви  дошкільників.

Для експерименту відібрала 10 дітей старшої та середньої  групи.

Методика: «домальовування фігур»

Мета: визначення рівня розвитку творчої уяви, здатності створювати нові образи.

Матеріал: 10 карток, розміром з половину стандартного аркуша (А5), на кожній з яких намальована невелика (приблизно 1х2 см) фігурка невизначеної форми (див. Додаток 1), набір олівців (в іншому варіанті методики передбачається простий олівець).

Хід дослідження.

Дитині говорять: «Зараз ти будеш домальовувати чарівні фігурки. Чарівні вони тому, що кожну фігурку можна домалювати так, щоб  вийшла якась картинка - будь-яка, яку ти бажаєш ». Потім дають листок з фігуркою. Після того, як дитина домалювала  фігурку, її запитують: «Як називається картинка? Що це? »Відповідь записують і дають наступний листок, послідовно пред'являючи всі 10 карток.

Якщо дитина не приймає інструкцію (обводить фігурку, малює поруч щось своє, не використовуючи її, малює невизначені зображення - візерунок тощо), експериментатор може намалювати на аркуші паперу квадрат і показати, як його можна перетворити в будинок, портфель, вагон, машину, яка їде по вулиці міста тощо. Потім слід знову попросити дитину домалювати фігурку. Надалі допомога і показ не використовуються.

Оцінка результатів.

Для оцінки рівня виконання завдання кожною дитиною підраховують коефіцієнт оригінальності (КО) - кількість неповторюваних зображень. Однаковими вважаються зображення, в яких фігура для домальовування перетворюється в один і той же елемент. Наприклад, перетворення і квадрата, і трикутника в екран телевізора вважається повторенням, і обидва ці зображення не зараховуються дитині. Потім порівнюють зображення, створені кожним з дітей обстежуваної групи на підставі однієї і тієї ж фігурки для домальовування. Якщо двоє дітей перетворюють квадрат в екран телевізора, то цей малюнок не зараховується жодному з цих дітей. Таким чином, КО дорівнює кількості малюнків, які не  повторюються за характером використання заданої фігурки у самої дитини і ні у кого з дітей групи.

По горизонталі розташовані фігурки для домальовування, по вертикалі - імена дітей. Під кожною фігуркою записується, які саме зображення виконав дитина. Назви повторюваних зображень по горизонталі (повтори у однієї дитини) і по вертикалі (повтори по одній і тій же фігурці у різних дітей) виділяють (наприклад, закреслюють). Кількість не закреслених відповідей - КО кожної дитини. Потім виводять середній КО по групі (індивідуальні величини КО складаються і діляться на кількість дітей в групі).

Низький рівень виконання завдання - КО менше середнього по групі на 2 і більше бали. Середній рівень - КО дорівнює середньому по групі або на один бал вище або нижче середнього.

Високий рівень - КО вище середнього по групі на 2 і більше бали.

Поряд з кількісною обробкою результатів можлива якісна характеристика рівнів виконання завдання.

Можна виділити такі рівні:

При низькому рівні діти фактично не розуміють завдання: вони або малюють із заданою фігурою щось своє, або роблять безпредметним зображення  («такий узор»), іноді ці діти (для 1-2 фігурок) можуть намалювати предметний схематичний малюнок з використанням заданої фігурки . В цьому випадку малюнки, як правило, примітивні, шаблонні.

При середньому рівні діти домальовують більшість фігурок, проте, всі малюнки схематичні, без деталей. Завжди є малюнки повторювані - самою дитиною або іншими дітьми групи.

При високому рівні діти дають схематичні, іноді, деталізовані, але, як правило, оригінальні малюнки (що не повторюються самою дитиною або іншими дітьми групи). Запропонована для домальовування фігурка є зазвичай центральним елементом малюнка або його другорядною деталлю, останнє є показником творчої уяви.

 

Дослідження проводилося в середній групі №2 і старшій групі №8 днз№ 300 Вивчення рівня творчої уяви проводилося за допомогою методики О.М.Дьяченко «домальовування фігур». Результати представлені в таблицях №1 та №2.  З таблиці №2 видно, що в середній групі більшість дітей мають низький рівень уяви. Ці діти фактично не прийняли завдання, вони малювали із заданою фігуркою щось своє, деякі дали безпредметні зображення ( «такий узор», «тут вже намальована цифра три»)

Єва О. «Не можу намалювати»

Тося К. «Не можу нічого придумати»

Середній рівень творчої уяви показують лише 2дитини. Для середнього рівня характерно: схематичність малюнка, відсутність деталей.

Сашко К. «Обличчя»

Марина С. «Сонце»

Сашко Ш. «Сніговик»

У середній групі була одна  дитина з високим рівнем творчої уяви. Її малюнки були деталізовані і часто домалювувана фігурка була другорядною деталлю. Назар Н. «Автобус» , «Палатка з віконцем».

У старшій групі показники творчої уяви дітей суттєво відрізняються (дивись додаток №2).У старшій групі з низьким рівнем розвитку тільки 2 дитини.

Кирил К. «Не знаю», або малював щось своє.

Іра Ф. «Куля», « Апельсин».

Із середнім розвитком 3 дітей.

Ваня У. « Гараж»

Оля Ц. « Шкатулка»

У старшій  групі 5 дітей з високим рівнем розвитку. Ці діти дали деталізовані, оригінальні малюнки. Запропонована фігурка для домальовування є у них центральним елементом малюнка. Діти малювали поряд ще якийсь предмет.

Сашко Х. «Чебурашка і крокодил Гена», Капітошка».

Олена Я. «Гусениця».  Артем П. «Потяг»

 

Таблиця №1. Рівень розвитку творчої уяви дітей старшої групи.

 

з/п

Ім’я прізвище

дитини

Низький рівень

Середній

рівень

Високий

рівень

 

1.

Іра Ф.

+

 

 

 

2.

Оля Ц.

 

    +

 

 

3.

Артем П.

     

 

    +

 

4.

Кирило К.

      +

   

 

 

5.

Ліза Х.

 

    +

 

 

6.

Ваня У.

 

    +

 

 

7.

Аліса К.

    

 

     +

 

8.

Сашко Л.

    

 

     +

 

9.

Сашко Х.

    

 

     +

 

10.

Олена Я.  

    

 

     +

 

 

 

 

 

Таблиця №2. Рівень розвитку творчої уяви дітей середньої групи.

 

п/п

Ім’я прізвище дитини

Низький рівень

Середній

рівень

Високий рівень

 

1.

Назар Н.

 

 

       +

 

2.

Сашко Б.

 

      +

 

 

3

Єва О.

      +

 

 

 

4.

Тося Ю.

      +

 

 

 

5.

Марина Є.

      +

 

 

 

6.

Катя К.

       +

 

 

 

7.

Оля О.

       +

 

 

 

8.

Ліза М.

       +

 

 

 

9.

Каміла М.

       +

 

 

 

10.

Сашко Ш.

 

     +

 

 

 

Отримані результати показують значущу відмінність у дітей середньої та старшої групи  по всіх рівнях: високому, середньому, низькому. Творча уява значно  вище у дітей старшої групи . Це пов'язано з тим, що уява набуває більш  довільний характер, припускаючи створення задуму, його планування і реалізацію; вона стає особливою діяльністю, перетворюючись в фантазування.

Уява переходить у внутрішній план, відпадає необхідність у наочній опорі для створення образів. Дитина освоює прийоми і засоби створення образів, що призводить до того, що і самі образи стають різноманітніші, більші.

 

 Висновки

Проаналізувавши сучасну психологічну педагогічну і методичну літературу, матеріали, отримані в ході дослідження, можна прийти до наступних висновків:

1. Уявою називається створення нових образів, заснованих на результатах сприйняття і мислення. Найважливіша особливість сприйняття як пізнавального процесу людини - його роль в перетворенні навколишнього світу.

2. Здатність до незвичайного комбінування елементів дійсності, надання предметам нових функцій, створення аналогів, які не існують в реальності, що  визначають основні риси уяви як акту творчості: вміння бачити і ставити проблеми, можливість розглядати предмети і явища в різних контекстах, зв'язках і відносинах, знаходити нетрадиційні способи вирішення проблемних ситуацій.

3. У старшому дошкільному віці уява набуває активний характер. Складаються дії уяви - створення задуму у формі наочної моделі, схеми уявного предмета, явища події і подальше збагачення цієї схеми деталями, надання їй конкретності, що відрізняє результати дій уяви від результатів розумових дій.

4. Провідними умовами стимуляції творчої уяви є:

· Надання свободи діяти (експериментувати) з різними матеріалами при одночасному збагаченні уявлень про їх властивості та способи дій;

· Пробудження емоцій (переживань) в процесі сприйняття дійсності;

· Організація спостережень за творчим процесом дорослих.

5. Розвиваючи уяву, творчий потенціал дитини, ми торкаємося розвитку особистісних, індивідуальних його особливостей. Дорослий повинен знати  такі особливості дитини, та  будувати  вплив на неї з їх урахуванням.

 

 

 Комплекс ігор та вправ з розвитку творчої уяви з дітьми старшого дошкільного віку

Основу роботи з розвитку творчої уяви з дітьми дошкільного віку складають творчі сюжетні гри. У своїй сукупності вони являють собою блок занять, спрямованих на розвиток творчої уяви. Ігри  побудовані в доступній і цікавій формі із застосуванням методу казкотерапії.

 Гра  Пофантазуємо?

Мета: розвиток уяви.

Дітям пропонується виконати ряд вправ в ігровій формі.

 «Плями»

Матеріали: великий аркуш паперу, фарби, склянка з водою.

У Чарівній країні є незвичайне місто. Дракон Бойся-Бой перетворив всіх жителів в різнокольорові хмари. Час від часу в місті йде дощ і крапельки різних кольорів падають на землю. Треба «пожвавити» ці крапельки.

Дітям пропонується набрати на пензлик побільше фарби і капнути на лист.

Безформну пляму потрібно домалювати, щоб було зрозуміло, на що вона схожа.

Гравці по черзі говорять, які предметні зображення вони бачать в плямах або в окремих її частинах

 Вправа «Складання розповіді з використанням окремих слів».

Матеріал: набір слів.

Дітям пропонуються окремі слова, наприклад: сонце, річка, вітер, дощ. Потрібно скласти зв'язну  розповідь, використовуючи ці слова. Спочатку число слів обмежується до 3-4, потім поступово збільшується до 7-10.

Вправу можна проводити з обмеженнями, наприклад, придумати розповідь зі словами, що починаються тільки з букви А чи Б  тощо.

 Гра «Кольорові казки».

Дітям пропонується придумати, наприклад, «рожеву» або «зелену казку. Як приклад,  дітям читають казку  латиського письменника Іманта Зієдоніса «Жовта казка».

 

Гра «Винахідники».

В основу цієї гри покладено метод фокальних об'єктів, суть якого полягає в перенесенні якостей різних об'єктів на початково обраний предмет. Наприклад, потрібно придумати незвичайний стілець. Дітям пропонують назвати два-три слова, які  абсолютно не мають ніякого відношення до стільця, припустимо, «кішка» і «книга», до яких необхідно підібрати по 3-5 якісних характеристик. Кішка - ласкава, пухнаста, різнобарвна; книга - цікава, пригодницька, товста.

Після цього приступають до основної частини гри - вигадування нового стільця: всі перераховані вище якості переносять на вихідний предмет і з'ясовують: що це за стілець? Чим він цікавий? Де його можна використовувати?

 Складання казки всією групою.

Починати придумувати найкраще з відомої казки, змінивши її кінець. Поступово для казки додається по 3-4 додаткових персонажа і так до тих пір, поки не буде задіяний необхідний набір діючих осіб. Коли діти освоїли придумування казок, можна приступати до створення наосліп. Це можуть бути:

· Казки «навиворіт».

Береться будь-яка знайома казка, і її героям приписуються прямо протилежні властивості. Наприклад, казка звучить зовсім по-іншому, якщо вовк в ній буде добрий, а Червона Шапочка - зла ( «Червона Шапочка»); Колобок буде зроблений не з тіста, а з смоли ( «Колобок») тощо.

· Казки «задом наперед».

Розповідання казки починається ні спочатку, а з кінця. Це вже складніше завдання, але діти справляються з нею досить швидко. Первісне використання прийому передбачає опору на картинки-ілюстрації. Поступово можна переходити до розповідання без наочного матеріалу.

· Казки «з власного досвіду».

Дітям пропонується пофантазувати на цю тему, використовуючи «історію» свого казкового героя.

· Казка зі «зміною місця дії».

Сюжет знайомої казки переміщується в інший час і простір. Наприклад, Колобок в космосі, козенята і вовк на безлюдному острові.

· «Перебріхування  казки».

Дорослий починає розповідати казку,  змінюючи її розповідь. Дитина ж у процесі сприйняття включається в гру і вже самостійно починає змінювати перебіг подій, вводити нових героїв  тощо. Наприклад, казка «Червона шапочка».

Дорослий (починає): Жила-була Жовта шапочка.

Дитина: Та не жовта, а Червона.

Дорослий: Так, Червона, її так тато назвав.

Дитина: Ні не тато, а мама ... тощо

· «Салат» з казок.

Народження нової казки відбувається за рахунок об'єднання двох або кількох знайомих казок.

· Казкова плутанина.

Спочатку дітям пропонують розплутати клубок з казок: «Жили-були дід та баба. Була у них курочка-ріпка. Дід їв, їв, не з'їв. Баба їла, їла, не з'їла. Покотилася ріпка далі. Котиться, а назустріч їй хатинка на курячих ніжках. «Хатинка, хатинка, хто в теремі живе? Глянь у віконце - дам тобі коритце ... і тощо. Після того, як діти впораються із завданням, їм пропонують придумати казку-плутанку власного задуму.

Можна брати  будь-яку тему казки. Зміст придуманої казки діти при бажанні можуть проілюструвати за допомогою малюнків. Найбільш цікаві сюжети можна обіграти за допомогою ляльок або ролей.

· «Земля - ​​повітря - вода».

«Зараз ми будемо кидати один одному м'яч. Той, хто кидає м'яч, говорить одне з трьох слів: «повітря», «земля», «вода», а той. хто ловить м'яч, говорить, якщо прозвучить слово «повітря» - назва птаха, у другому випадку ( «земля») - тварини, якщо було сказано «вода» - назва риби. Відповідати потрібно якомога швидше ».

Завдання можна ускладнювати, збільшивши темп відповідей або пропонувати у відповіді   не тільки назви тварин, але, наприклад, транспортних засобів тощо.

 

· "За та проти".

«Кожен з вас по черзі буде пропонувати будь-яку, саму неймовірну ситуацію, наприклад: уявімо собі, що вранці ви раптом виявили, що зменшилися в зростанні в два рази».

Після того як ситуація запропонована, всі, в тому числі і дитина, яка  її запропонувала, кажуть, які вони бачать плюси і мінуси.  цікаві моменти в цій ситуації.

· «Оптимісти і скептики».

Один із граючих задає ситуацію, представляючи її як хорошу чи погану, а інший спростовує це твердження, використовуючи словосполучення «не дуже».

наприклад:

- Добре, що вдома є телевізор  - дивитися можна.

- Добре, та не дуже. Очі можуть захворіти. Добре, якщо чайник великий - на всіх чаю вистачить.

- Добре, та не дуже. Довго закипає. Погано, що морозиво холодне - горло може захворіти.

- Погано, та не дуже - влітку холод приємний тощо.

Використовуючи опорне словосполучення «не дуже», можна придумувати розповіді-міркування:

- По вулиці чоловік йшов. Добре!

- Добре, та не дуже. Він в бруд впав. Це погано!

- Погано, та не дуже - бруд-то був лікувальний. Він свій радикуліт вилікував. Це добре!

- Добре, та не дуже. Бруд не відмився, і він став, як негр. Це погано!

Можна розповідати таким чином знайому казку, наприклад, «Троє поросят».

- Жили-були три братика-порося Ніф-Ніф, Наф-наф та Нуф-НУФ. Це добре!

- Це добре, та  не дуже. Осінь настала, а їм жити ніде. Це погано!

- Погано, та не дуже. Вирішили вони собі будиночок побудувати. Це добре!

- Добре, та не дуже. Будувати вони не вміли. Це погано! І так далі.

 

Допоможи колобку.

Матеріал: картки із сюжетом із казки «Колобок» (виготовляють із двох книжок-маляток — по картці на кожний сюжет).

Ведучий нагадує дитині казку про Колобка, показує картки. Потім картинки змішують, дитина витягує кожну з них і продовжує розповідь із того місця, якому відповідає картинка.
Якщо дитина впоралася із завданням, запропонуйте їй розповісти казку в зворотньому порядку, начебто плівка прокрутилася назад. Якщо є можливість, покажіть на відеомагнітофоні, що це означає.

Гра «Чи таке буває?». Запропонуйте дитині послухати речення чи невеличкі ситуації та визначити: реальні вони чи вигадані. Наприклад, «Вода гріється в чайнику», «Всі дерева ростуть корінням до сонця», «Дощ крапає з землі на небо» тощо. Після того, як дитина визначить реальність ситуації, попросіть її уявити що було б коли нереальні ситуації стались насправді. Наприклад, якими б росли дерева, якщо вони росли б догори корінням. 

Гра «Сонячні тваринки». Розкладіть перед дитиною зображення тварин та попросіть уявити, що сонечко перетворило цих тваринок на сонячних. Запропонуйте дитині відповісти на запитання: Чим харчується сонячна тваринка? Де вона живе? З ким товаришує? Що більш за все полюбляє робити? Чи можна її приручити? та подібні. Потім можна попросити дитину намалювати сонячну тварину чи зробити цілу виставку «Наші сонячні друзі 

Гра «Корова». Попросіть дитину без слів зобразити якійсь предмет чи відтворити ситуацію. Наприклад, кішка, ведмідь, праска, малювання, гра на музичному інструменті та ін.»

"Скажи художник"\

Мета: ця гра, спрямована на формування навичок сприйняття і асоціативного мислення.

Дорослий називає різні предмети, природні явища і т.д .: "Ти скажи, скажи художник, якого кольору ... дощик (сніг, осінь, зима, літо, сонце і т. Д.)?"

Для більш маленьких питання простіше: "Що буває жовтим?" (Червоним і т.д.). Добре заздалегідь заготовити відповіді-картинки на кожен колір. (Курча, сонце, кульбаба, цибуля та ін.)

"Підбери за  кольором"

Мета: на розвиток асоціативного мислення.

Нехай малюк підбере кольори до понять добро і зло, героїзм і боягузтво, тепло - холодно, лід-вогонь, весело - сумно. Потім намалює їх фарбами на картонних картках. Через якийсь час покажіть малюкові ці картки, нехай він згадає кожне поняття за кольором

"Що я задумав?"

Мета: формування інтелектуальних здібностей дітей, фантазії, навчання змішуванню кольорів і отримання відтінків.

Дітям пропонують змішувати кольори і домагатися певного відтінку. Потім вгадувати або пояснювати, що вони задумали, наприклад, хтось, змішавши червоний і синій колір отримає фіолетовий і діти вгадують який предмет був задуманий: виноград, чорниця, іриси, фіолетовий олівець, небо пізно ввечері.

 

Вправи для розвитку творчої уяви

Вправи пропонують на окремому аркуші паперу для кожної дитини.

 

Впр.№1

Подивися уважно, на що схожа кожна фігурка? Назви кілька варіантів, а потім можеш її домалювати так, як ти собі це уявляєш.

Впр.№2

Домалюй лінії і фігури так, щоб вийшов чарівний ліс зі своїми мешканцями.

Впр.№3

Подумай, як можна ці фігури перетворити в подарунки для твоїх друзів. Спробуй домалювати.

Впр.№4

Подивися уважно на кожну пляму і подумай, на що вона схожа. Спробуй домалювати.

Впр.№5

Домалюй ці кола так, щоб з них вийшла картинка. Можеш їх  об'єднати в одну картину.

Впр.№6

Подивися, як можна, поєднуючи точки, зробити малюнок. Спробуй намалювати що-небудь сам, поєднуючи точки.

Впр.№7

На картинці візерунки залишилися тільки у одного метелика. Придумай візерунки для  інших  метеликів  і  розфарбуй  їх.

 

 

 Список використаної літератури:

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні.- К.,1999.

2. Дитина: Програма виховання і навчання дід двох до семи років. наук. кер. проекту: О.В. Огневюк, К.І. Волинець, -З –є вид., доопр. Та доп. – К.:Київ, ун-т ім. Б. Грінченка, 2012.- 492 с.

3. Коментар до Базового  компонента  дошкільної  освіти в Україні. Наук. Ред. ОЛ. Кононко. – К., 2003

4. Концепція дошкільного виховання в Україні. – К., 1993.

5. Про дошкільну освіту : Закон України – К., 2001

6. Поддьяков М.М. Особливості психологічного розвитку дітей дошкільнят. - М .: Центр, 1996. - 32 с.

7. Дьяченко, О. Особливості розвитку уяви розумово обдарованих дітей

8. Дьяченко, О.М. Уява  дошкільника  О.М.Дьяченко. - М.: Просвещение, 2008. - С.79.

9. Кирилова Г. Д. Початкові форми творчої уяви у дітей. // Дошкільне виховання. 1971. - № 2. с. 41 – 46.

10. Кирилова Г. Д. Початкові форми творчої уяви у дітей. // Дошкільне виховання. 1971. - № 2. с. 41 – 46.

11.  Кравцова, О.Є. Психологічні проблеми готовності дітей до навчання в школі Е.Е.Кравцова. - М.: Просвещение, 2001. - С.66.

12.  Кравцова, О.Є. Психологічні проблеми готовності дітей до навчання в школі Е.Е.Кравцова. - М.: Просвещение, 2001. - С.66.

13. Ушинський, К.Д. Історія уяви. Собр. соч./К. Д. Ушинський. - М., 2000. -Т.8. - С.13.

14. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. – М., 1991 

 

 

 

Ориентированный конспект занятия

 по образовательной линии «Ребенок в мире культуры»

с детьми 5-го года жизни в группе № 8

на тему: «Весенний пейзаж»

 

Програмное содержание : закреплять представление детей о весне, о характерных особенностях данного времени года. Обратить внимание детей на признаки ранней весны, её середины и конца весны.

Научить составлять весеннюю композицию с помощью нетрадиционной техники рисования: рисование на смятой бумаге гуашью.

Дать детям понятие «пейзаж».

Развивать память, воображение, внимание, зрительную память, мелкую моторику.

Воспитывать эстетическое чувство к природе, вызвать живой интерес к изменениям, происходящим в природе.

 

Материал: иллюстрации на тему «Весна», ½ листа бумаги, гуашь, салфетки, кисти.

 

Ход занятия

Воспитатель: Зазвенели ручьи,

Прилетели грачи,

В дом свой улей, пчела,

Первый мед принесла.

Кто скажет, кто знает, когда это бывает?

Дети: Весной.

Воспитатель: Какое время года у нас за окном?

Какие весенние месяцы вы знаете?

Какой месяц первый? Какой последний?

Какой сейчас месяц?

Воспитатель: Я сейчас буду показывать иллюстрации, а вы, глядя на них, будете отвечать какая это весна (ранняя, середина весны или поздняя).

Молодцы! Вот сколько мы смогли рассказать про весну. Удивительный мир окружает нас, это мир природы.

Уметь видеть его красоту помогут нам художники. Картины, в которых они изображают природу, называются – пейзажами.

А художников, которые пишут пейзажи , называют - художниками пейзажистами.

Физкультминутка

А уж ясно солнышко

Припекло, припекло.

И повсюду золото

Разлило, разлило

Ручейки по улице

Всё журчат, журчат

Журавли  курлыкают

И летят, летят.

 

Воспитатель: Ну, а сейчас, давайте с вами превратимся в художников и нарисуем весенней пейзаж.

А скажите, ребята, на чем мы будем рисовать? (на бумаге)

А что можно делать с бумагой ? (резать, рвать, мять)

Дидактическая игра «Хорошо - плохо».

А, например, резать бумагу это хорошо  или плохо? А рвать, мять? Почему ? (ответы детей).

А мы сегодня будем с вами необычными художниками. Мы будем рисовать на смятой бумаге .

Показ и объяснение приёмов работы. (воспитатель показывает, как нужно смять, а потом разгладить лист рукой).

Дети повторяют за воспитателем. Показать образец пейзажа.

Отметить, что такое линия горизонта. Показать, как нужно нарисовать пейзаж.

Самостоятельная работа детей.

Воспитатель: Ну, художники, давайте начнем нашу работу.

Воспитатель подводит итог :

Молодцы, ребята, вы очень красиво нарисовали. У всех очень интересные и красивые рисунки.

Выставка работ.

 

 

Ориентированный конспект занятия по образовательной линии «Ребенок в мире культуры» (тестопластика)

с детьми 4-го года жизни в группе № 8

на тему: «Зимнее дерево».

 

Программное содержание: Познакомить детей с характерными признаками зимы в живой и неживой природе, причинами, что обуславливают изменения в природе.

Учить наблюдать за явлениями в природе, фантазировать, обогащать свою речь новыми словами.

Формировать навыки связно-речевых высказываний, умение выслушивать сверстников при обсуждении проблемных ситуаций, радоваться успехам других.

Правильно использовать в речи грамматические формы, умение согласовывать существительные с прилагательными, глаголами.

Активизировать словарь детей словами: белая, снежная, красочная, волшебная.

Обучать навыкам групповой работы в режиме «мозгового штурма».

Развивать навыки целенаправленного восприятия, словесно-логической памяти, мышления, воображения, творческую фантазию в процессе решения творческих задач.

Воспитывать интерес к природному миру, стремление к его познанию, желание заботиться о природе.

Предварительная работа:

Чтение рассказов и стихотворений о зиме, рассматривание пейзажных картин, заучивание зимних загадок, беседа о приметах зимнего периода; наблюдение за снегом; беседа о видах развлечений зимой.

 

Программное содержание:    

  1. Формировать представления детей о пластичности солёного теста для лепки.
  2. Вызвать желание вылепить «образ» дерева, используя средства художественной выразительности: форма, величина, пропорции, детализация.
  3. Закрепить умения детей лепить конструктивным способом, раскатывать тесто между ладоней, создавая форму цилиндра, соединять части между собой, использовать стеку.
  4. Развивать мелкую моторику рук, фантазию, воображение.
  5. Активизировать в речи прилагательные: бугристая, волнистая, шершавая.
  6. Воспитывать интерес к лепке из солёного теста.

 

    Оборудование:

Мольберт, изображения безлистых деревьев, сухие ветви, кленовый лист, солёное тесто, доска для лепки, стека, салфетки, горох, диск с классической музыкой, конфеты.

  

 Ход занятия:

Приглашение в круг

 

 

 

Приветствие

 

 

 

 

 

 

 

Сюрпризный момент

 

 

Проблемный вопрос

 

Художественное слово

 

 

 

 

 

 

 

 

Определение мотивации

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Физкультминутка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полный показ способа изображения

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проблемный вопрос

 

 

 

Художественное слово

 

 

 

 

 

Пальчиковая гимнастика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анализ работ

 

 

 

 

Рефлексия

-         Здравствуй  - солнце золотое,

Здравствуй – небо голубое,

Здравствуй – легкий ветерок,

Здравствуй – маленький дружок,

Здравствуй – утро,

Здравствуй – день,

Нам здороваться не лень.

  - Доброе утро с улыбкой встречаем.

  Здравствуйте! Солнышко нам отвечает.

  Доброе утро скажем друзьям,

  Птичкам, деревьям и нашим гостям!

 

- Каждый день всегда, везде, на занятиях в игре смело

  чётко говорим и тихонечко сидим, и внимательно

  глядим. ( дети присаживаются на стульчики)

 

- Ребята, что вы заметили? (листочек)

 

- Как он мог попасть к нам в группу? (слетел с дерева)

- Почему он слетел? (подул сильный ветер)

 

- Жил резной кленовый лист,

  Утром слушал птичий свист.

  Прилетел вдруг сильный ветер:

  Издали его приметил,

  Закружил и оторвал.

  « Я летаю!» - лист сказал.

  Покружив совсем немножко,

  Залетел и к нам в окошко.

 

- Наступила зима, и листочек потерял то дерево, с

  которого слетел. Он очень расстроился и просит наших

  деток ему помочь.

- Как мы можем это сделать? (ответы детей)

- Всё верно, но сегодня мы поможем листочку

  необычным способом. Но сначала поиграем в игру «Что чем будет?»

Все вы знаете, что из теста  можно приготовить? (пирог, пирожки, пельмени, блины)

- А ещё из теста можно лепить. Итак, сегодня мы будем

  лепить из солёного теста безлистое дерево.

- Чтобы вспомнить, что есть у дерева, я предлагаю

  закрыть глазки и представить, что мы с вами деревья.

 

 - Станем мы деревьями сильными, большими.

   Ноги – это корни, их поставим шире,

   Чтоб держали дерево, падать не давали,

   Из глубин подземных воду доставали.

   Наше тело – прочный ствол, он чуть-чуть качается

   И своей верхушкой в небо упирается.

   Наши руки – ветви крону образуют,

   Вместе им не страшно, если ветры дуют.

 

- Молодцы, подойдите, пожалуйста, к столу.

 

- Ответьте на вопрос, тесто какой формы лежит на

  тарелке? (шар)

- В этом шаре спряталось дерево. Нам нужно разделить

  его стекой на две равные части. (один из детей

  показывает)

- Из одной части мы вылепим ствол, из другой – ветви.

- Ствол и ветви имеют какую форму? (цилиндр)

- Давайте все вместе покажем, как лепить цилиндр.

  Тесто в руки я беру, цилиндр между ладонями кручу.

- Один оставляем для свола, из другого лепим длинные

  и короткие тонкие ветви.

- Как из длинных ветвей сделать короткие? (разрезать

  стекой на две части)

 

- Ребята, как вы думаете, для чего нам горох? (ответы

  детей)

- Кора дерева какая наощупь? (шершавая, бугристая, волнистая) Такой нам её поможет сделать горох.

 

- Я прижму тесто ладошкой

  А теперь возьму горошку, чтобы выложить дорожку.

- Вот такое  красивое дерево получится.

 

- Перед тем, как лепить, нужно пальчики размять

 

- Указательный пальчик, мой хороший,

  Прижми к ладошке горошек

  Покрути горошину на месте, хорошенько покатай,

  Среднему пальчику передай.

  Снова покрути и покатай,

  Безымянному передай,

  Мезинчиком покатай и всей ладошкой тоже.

- Чтобы у деток силы прибавилось листик тихонько к вам

  прикоснётся (дети присаживаются за столы)

 

- Какие красивые деревья у нас получились с прочными стволами, раскидистыми густыми ветвями.

- Для чего мы использовали горох в лепке? (ответы

  детей)

 

- Ребята листик хочет отблагодарить вас за помощь и

  старания (дети ищут в миске с горохом сладкие

  подарки)

 

 

 

Ориентированный конспект занятия по образовательной линии «Ребенок в мире культуры» (ознакомление с природой  и развитие речи с использованием технологии ТРИЗ) 

с детьми 4-го года жизни в группе № 8

на тему: «Петушок и его семья».

 

 Программное содержание : расширять представление детей о домашних птицах: курице, петухе, цыплятах; продолжить учить различать их; продолжить знакомить детей с фольклорными  произведениями о домашних птицах. Обогащать словарь детей словами : курочка, петушок, цыплята, клюет; закреплять умение подражать голосам птиц. Развивать мелкую моторику, координацию пальцев. Поощрять инициативные проявления детей.

Материал: силуэтные изображения: курица, петух, цыпленок, ; доска, потешка, загадка; пшено, клей, кисточки, карандаши.

Ход занятия

Выставить доску.

- Ребята, отгадайте загадку:

«Кто рано встает, громко песни поет, детям спать не дает?»

- Правильно, петушок. Вы хотите, чтобы к вам в гости пришел петушок?

Давайте его позовем. «Петушок, петушок! Иди к нам!» Не идет. А давайте мы про петушка  расскажем потешку, он услышит и придет к нам в гости.

Читаем потешку:

«Петушок, петушок, золотой гребешок,

Масляна головушка, шелкова бородушка,

Что ты рано встаешь, голосисто поешь,

Деткам спать не даешь?»

 

Появляется петушок.

Рассматриваем картинку, выделяем особенности петуха.

- Как поет петушок?

- А кого зовет петушок?

Петушок зовет курочку. Как он её зовет?

-Ку-ка-ре-ку!

Появляется курочка.

Рассматриваем курочку и сравниваем с петухом.

- Ой, ребятки, а кто это там пищит, маму-курочку зовет?

- Правильно, цыплятки. А как мама-курочка зовет цыпляток? Ко-ко-ко!

Появляется один цыпленок. Давайте его покормим зернышками. (показ руками).

Физкультурная минутка «Петушок»

- А где же мои остальные цыплятки?

Куда они спрятались?

Воспитатель: А я знаю, куда спрятались цыплята!

Давайте перевернем наши картинки. (они лежат лицевой стороной вниз )

Вот они! Давайте сделаем наших цыплят желтенькими и пушистыми.

Показ и объяснение воспитателем приемов  работы.

Оценка работ детей.